Відео з розповідями наших пацієнтів. Шлях боротьби і клініка лікування безпліддя у спогадах пар.
Справжні історії про лікування безпліддя, описані нашими пацієнтами.
Ми завжди знали, що хочемо мати дітей. Ще зустрічаючись, як закохана молода пара, ми мріяли про те, щоб це були хлопчик і дівчинка (хлопчик буде займатися бойовими мистецтвами, дівчинка - танцями), ми мріяли, як все буде чудово... Через три роки після весілля ми вирішили, що настав час для першої дитини. Перший рік ми пробували завагітніти самі, без стресу, без лікарів, адже ніхто ж наперед не знає, що щось може бути не так, що десь є проблема.
Ми батьки завдяки Вашій допомозі. Це, мабуть, найбільше щастя, що коли-небудь траплялося з нами. Вже скоро Ясю виповниться рік, а Павлу - 4 роки. У Клініку Bocian ми потрапили в 2013 році. Доктор Григорук став нашим лікарем. Після декількох місяців лікування було здійснене перенесення, яке зробив доктор Пєтшицький. Це було влучення у десятку, і в червні 2014 року ми стали батьками Павлика. Це був найпрекрасніший день у нашому житті.
Моя історія почалася в 2002 році. І тільки в 2010 нарешті народилася моя донечка. Ці вісім років іноді хочеться стерти з пам'яті. Але якщо потрібно було б ще раз через все це пройти... я б це зробила. Більше, ніж на моїй історії, я б хотіла зосередитися зараз на декількох радах для дівчат/жінок, які перебувають тільки на початку шляху. Чому? Тому що свого часу ніхто не дав мені цих рад.
Наша історія почалася в 2015 році. І у мене, і у чоловіка це був другий шлюб. Одружилися ми в 2014 році. Від перших шлюбів у нас є дітки, у мене дочка, у чоловіка син. Через рік після весілля ми почали планувати вагітність, так як у чоловіка в першому шлюбі дитина народжена за допомогою ЕКЗ, ми прийняли рішення не витрачати даремно час .... почали вибирати клініку, в яку звернемося за допомогою.
Прийшов і мій час розповісти нашу непросту історію на шляху до щастя. Сьогодні 7 років як ми познайомилися з чоловіком, а у нашої донечки прорізався перший зубчик, а син сам перекинувся зі спини на животик! 6 років тому ми одружилися і, оскільки нам вже було за 30, звичайно ж, відразу зайнялися продовженням потомства.
Наша історія почалася в липні 2010 року, коли ми почали думати про поповнення родини. Ми не хвилювалися, що протягом півроку я не завагітніла, ми пробували далі. Однак, коли минув рік, а я все ще не бачила другої смужки на тесті, я почала хвилюватися. Тож я пішла до лікаря, який сказав, що все в нормі, сказав мені трохи відпочити, не зосереджуватися лише на вагітності, і тоді все обов’язково вдасться.
Наша історія почалася, як і будь-яка інша ... Двоє людей, закоханих один у одного, яким не вистачає лише одного для щастя - крихітного скарбу. Ми пробували завагітніти ще до весілля, але кожного місяця, замість двох смужок на тесті, як завжди, пунктуально починалася менструація, тому наше бажання поступово зменшувалося. Перший гінеколог, до якого ми звернулися, зробив основні аналізи на гормони, контроль овуляції та аналіз сперми чоловіка.
Ми намагалися завагітніти протягом півтора року. Ми звичайно ж знали, що це може зайняти деякий час, так як лікар пояснив, що нам потрібно почекати близько півроку, але пройшов час, а нам все ще не вдалося. У підсумку я почала вивчати це питання і подумала, що причиною невдач може бути ендометріоз, яким я колись хворіла. Я почала відвідувати місцевого лікаря, який відстежував мій цикл. Все було добре.
Ми з чоловіком пробували завагітніти 5 років. Звичайно ж, ми вже встигли здати всі необхідні аналізи, але конкретної причини невдач не було виявлено. Клініка "Bocian" в Білостоці була другою клінікою, в яку ми звернулися з нашою проблемою і ми дуже раді, що потрапили саме сюди. Доктор Пєтшицький нам дуже допоміг - саме завдяки йому у нас є Мая. У нашому випадку лікуванням була процедура ЕКЗ. Все вдалося з першого разу.
Ми одружилися в 2001 році, але на появу Яна нам довелося трохи почекати - він народився в 2011. Протягом усього цього часу ми намагалися завагітніти, а коли остаточно задумалися про поповнення сім'ї, усвідомили, що швидше за все з нами щось не так. На самому початку, коли ми почали шукати причину наших невдач, проблема здавалася дуже серйозною.
Ми завжди знали, що хочемо мати дітей. Ще зустрічаючись, як закохана молода пара, ми мріяли про те, щоб це були хлопчик і дівчинка (хлопчик буде займатися бойовими мистецтвами, дівчинка - танцями), ми мріяли, як все буде чудово... Через три роки після весілля ми вирішили, що настав час для першої дитини. Перший рік ми пробували завагітніти самі, без стресу, без лікарів, адже ніхто ж наперед не знає, що щось може бути не так, що десь є проблема.
Ми батьки завдяки Вашій допомозі. Це, мабуть, найбільше щастя, що коли-небудь траплялося з нами. Вже скоро Ясю виповниться рік, а Павлу - 4 роки. У Клініку Bocian ми потрапили в 2013 році. Доктор Григорук став нашим лікарем. Після декількох місяців лікування було здійснене перенесення, яке зробив доктор Пєтшицький. Це було влучення у десятку, і в червні 2014 року ми стали батьками Павлика. Це був найпрекрасніший день у нашому житті.
Моя історія почалася в 2002 році. І тільки в 2010 нарешті народилася моя донечка. Ці вісім років іноді хочеться стерти з пам'яті. Але якщо потрібно було б ще раз через все це пройти... я б це зробила. Більше, ніж на моїй історії, я б хотіла зосередитися зараз на декількох радах для дівчат/жінок, які перебувають тільки на початку шляху. Чому? Тому що свого часу ніхто не дав мені цих рад.
Наша історія почалася в 2015 році. І у мене, і у чоловіка це був другий шлюб. Одружилися ми в 2014 році. Від перших шлюбів у нас є дітки, у мене дочка, у чоловіка син. Через рік після весілля ми почали планувати вагітність, так як у чоловіка в першому шлюбі дитина народжена за допомогою ЕКЗ, ми прийняли рішення не витрачати даремно час .... почали вибирати клініку, в яку звернемося за допомогою.
Прийшов і мій час розповісти нашу непросту історію на шляху до щастя. Сьогодні 7 років як ми познайомилися з чоловіком, а у нашої донечки прорізався перший зубчик, а син сам перекинувся зі спини на животик! 6 років тому ми одружилися і, оскільки нам вже було за 30, звичайно ж, відразу зайнялися продовженням потомства.
Наша історія почалася в липні 2010 року, коли ми почали думати про поповнення родини. Ми не хвилювалися, що протягом півроку я не завагітніла, ми пробували далі. Однак, коли минув рік, а я все ще не бачила другої смужки на тесті, я почала хвилюватися. Тож я пішла до лікаря, який сказав, що все в нормі, сказав мені трохи відпочити, не зосереджуватися лише на вагітності, і тоді все обов’язково вдасться.
Наша історія почалася, як і будь-яка інша ... Двоє людей, закоханих один у одного, яким не вистачає лише одного для щастя - крихітного скарбу. Ми пробували завагітніти ще до весілля, але кожного місяця, замість двох смужок на тесті, як завжди, пунктуально починалася менструація, тому наше бажання поступово зменшувалося. Перший гінеколог, до якого ми звернулися, зробив основні аналізи на гормони, контроль овуляції та аналіз сперми чоловіка.
Ми намагалися завагітніти протягом півтора року. Ми звичайно ж знали, що це може зайняти деякий час, так як лікар пояснив, що нам потрібно почекати близько півроку, але пройшов час, а нам все ще не вдалося. У підсумку я почала вивчати це питання і подумала, що причиною невдач може бути ендометріоз, яким я колись хворіла. Я почала відвідувати місцевого лікаря, який відстежував мій цикл. Все було добре.
Ми з чоловіком пробували завагітніти 5 років. Звичайно ж, ми вже встигли здати всі необхідні аналізи, але конкретної причини невдач не було виявлено. Клініка "Bocian" в Білостоці була другою клінікою, в яку ми звернулися з нашою проблемою і ми дуже раді, що потрапили саме сюди. Доктор Пєтшицький нам дуже допоміг - саме завдяки йому у нас є Мая. У нашому випадку лікуванням була процедура ЕКЗ. Все вдалося з першого разу.
Ми одружилися в 2001 році, але на появу Яна нам довелося трохи почекати - він народився в 2011. Протягом усього цього часу ми намагалися завагітніти, а коли остаточно задумалися про поповнення сім'ї, усвідомили, що швидше за все з нами щось не так. На самому початку, коли ми почали шукати причину наших невдач, проблема здавалася дуже серйозною.