Низький оваріальний резерв – причини
Ключовим фактором, який впливає на низький оваріальний резерв, є вік пацієнтки. Вважається, що оваріальний резерв починає значно знижуватися після 35–38 років. Кількість яйцеклітин продовжує зменшуватися до настання менопаузи, коли завершується репродуктивний період жінки. Однак трапляються ситуації, коли знижений оваріальний резерв спостерігається вже у значно молодших пацієнток, зокрема у жінок близько тридцяти і навіть двадцяти років. У таких випадках йдеться про передчасне згасання/недостатність функції яєчників (POF/POI), що може позбавити жінку можливості завагітніти природним шляхом. Однак однозначно визначити причини цього порушення складно. Лікарі припускають, що на нього можуть впливати такі фактори, як:
- деякі захворювання та генетичні порушення,
- перенесені операції на яєчниках,
- кісти яєчників,
- ендометріоз яєчників,
- куріння сигарет,
- хіміотерапія,
- променева терапія.
З віком зменшується не лише оваріальний резерв, тобто кількість фолікулів яєчників, але й погіршується якість ооцитів. У результаті можуть виникати труднощі із заплідненням яйцеклітин, а також із правильним розвитком ембріона.
Низький оваріальний резерв – обстеження
Основним дослідженням, яке дозволяє оцінити оваріальний резерв, є аналіз на AMH, тобто антимюллерів гормон. Він виробляється незрілими антральними фолікулами, що знаходяться в яєчнику. Клініка лікування безпліддя Klinika Bocian дає можливість пройти це дослідження на місці, а результат доступний приблизно через 1 годину.
– У нас є кілька маркерів, які використовуються для оцінки оваріального резерву, і одним із найпоширеніших є гормон AMH. Це дослідження дуже зручне, оскільки рівень AMH можна визначити в будь-який момент циклу без будь-якої підготовки. Чим вищий рівень цього гормону в організмі, тим більший оваріальний резерв. Рівень AMH свідчить про потенційну кількість фолікулів яєчників, але нічого не говорить про їхню якість. На неї значною мірою впливає вік пацієнтки. Це особливо важливо під час інтерпретації результатів дослідження, пояснює доктор Аркадіуш Адамчик із Klinika Bocian у Гданську.
Ще одним важливим методом оцінки оваріального резерву є ультразвукове дослідження – AFC (Antral Follicle Count, підрахунок антральних фолікулів). Його проводять на початку менструального циклу. За допомогою ультразвукового дослідження можна визначити кількість антральних фолікулів, які готові до росту та перетворення на домінантні фолікули, в яких дозріває яйцеклітина. Це відбувається під впливом природних гонадотропінів, які виробляються гіпофізом. Ще одним дослідженням, яке дозволяє оцінити оваріальний резерв, є визначення рівня фолікулостимулюючого гормону (FSH) у сироватці крові. Це дослідження також рекомендується проводити на початку циклу разом з ультразвуковим дослідженням, що дає точне уявлення про медичну ситуацію пацієнтки. Результати гормональних та ультразвукових досліджень завжди слід обговорювати з лікарем.
Низький оваріальний резерв і лікування
Наразі медицина не знає способу, який дозволив би повністю зупинити процес зниження оваріального резерву.
– Оваріальний резерв може лише зменшуватися. На жаль, ми не можемо нічого зробити, щоб його збільшити. Жінки мають певний обмежений період часу, протягом якого їхні власні яйцеклітини можуть бути запліднені та привести до вагітності. Це дуже індивідуальне питання, адже іноді жінки у віці близько сорока років стають матерями без медичної допомоги, тоді як в інших випадках у пацієнток ще до тридцяти років може відбутися рання втрата фертильності через передчасну недостатність функції яєчників. Визначення методів лікування залежить від причини виникнення проблеми, а також від мети, якої ми хочемо досягти. У випадку пацієнток, які намагаються зачати дитину, ми діятимемо інакше, ніж у випадку жінок, які, наприклад, хочуть лише зменшити негативні симптоми менопаузи, пояснює доктор Аркадіуш Адамчик із Klinika Bocian у Гданську.
Для фертильності та оваріального резерву важливий здоровий спосіб життя. Тому жінкам слід дбати про відповідне харчування та фізичну активність, а також уникати стресу й відмовитися від шкідливих звичок, зокрема куріння та вживання алкоголю. При лікуванні зниженого оваріального резерву часто застосовують гормональну терапію та медикаментозну стимуляцію овуляції. Також може бути рекомендований прийом:
- мелатоніну,
- надниркового андрогену DHEA або коензиму Q10, які можуть покращити відповідь на стимуляцію,
- вітаміну D.
Одним із можливих рішень також є збереження фертильності, тобто заморожування яйцеклітин, які в майбутньому можуть бути використані для екстракорпорального запліднення. Такий підхід особливо рекомендується пацієнткам із підвищеним ризиком втрати оваріального резерву, наприклад тим, хто планує онкологічне лікування або планує намагатися завагітніти після 35 років.
Низький оваріальний резерв і фертильність
Знижений оваріальний резерв не завжди виключає можливість завагітніти. Проведення відповідної діагностики та лікування може значно полегшити запліднення. Якщо пацієнтки з низьким оваріальним резервом, які намагаються зачати дитину, мають слабку відповідь на гормональну терапію та інші методи лікування, їм варто розглянути можливість проведення екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Таку допомогу та спеціалізоване лікування можна отримати в Klinika Bocian.
