КОРОТКО Кіста яєчника - це заповнений рідиною фолікул яєчника. Це поширена патологія яєчників, яка може бути доброякісною чи злоякісною. Кісти зазвичай саморозсмоктуються, проте у деяких випадках, якщо вона не зникає, пацієнтці потрібне гормональне або хірургічне лікування.
Кісти можуть бути одиночними або множинними і можуть вражати один або обидва яєчники. Як правило, вони виникають в результаті гормональних порушень і перешкоджають вивільненому фолікулу Графа лопнути, він наповнитися кров'ю або рідиною. Ці кісти безпосередньо пов'язані з функціонуванням яєчників та менструальним циклом, їх ще називають функціональними кістами. До захворювань, що підвищують ймовірність утворення кіст, відносяться також СПКЯ (синдром полікістозних яєчників) та ендометріоз.
Зв'яжіться з нашим фахівцем
За способом появи та будовою, кісти діляться на кілька видів:
- Кісти яєчників зазвичай спочатку не викликають жодних симптомів, тому що вони маленькі та не заважають функціонуванню репродуктивної системи. Діагноз найчастіше ставиться, коли кіста досягає великих розмірів і жінка відчуває значний дискомфорт, викликаний недугами, що виникають - пояснює к.м.н. Павло Куць, лікар-репродуктолог Клініки Bocian.
Найбільш поширені симптоми кісти яєчника:
Кісти можуть деформуватися, наприклад, перекручуватися або розриватися. Перекрут - це процес, під час якого перетискаються судини, це може призвести до ішемії та некрозу яєчника. Якщо ж кіста розірветься, то в цьому випадку вміст кісти яєчника просочується в черевну порожнину. Найчастішими симптомами таких змін є раптові болі внизу живота, блювання та погіршення загального самопочуття. Важливо негайно звернутися до лікаря, якщо ви відчуваєте ці симптоми.
Збір анамнезу та гінекологічні огляди, які також проводяться клінікою лікування безпліддя , мають вирішальне значення у випадку діагностики кісти. Щоб підтвердити наявність кісти, лікар проводить внутрішньовагінальне УЗД , за допомогою якого можна оцінити тип, розмір, форму, товщину стінок, васкуляризацію та можливі небезпеки, які вона становить. Іноді проводиться біопсія кісти для випорожнення її вмісту і за необхідності зробити подальшу цитологічну діагностику. При діагностиці пухлини також визначаються онкомаркери. У ситуації, коли кіста злоякісна, пацієнта направляють на подальші детальні обстеження.
Лікування кісти залежить від багатьох факторів. Найчастіше достатньо лише спостереження. Кісти, безпосередньо пов'язані з функцією яєчників, зазвичай не вимагають подальшого втручання, оскільки найчастіше вони зникають самостійно або завдяки гормональному лікуванню, яке іноді триває кілька місяців. Фармакотерапія застосовується з метою абсорбції або принаймні зменшення кісти. На жаль, буває, що кіста не зменшується та ставить під загрозу здоров'я жінки. У таких випадках може знадобитися оперативне втручання.
- Операція з видалення кісти проводиться класичним чи лапароскопічним методом. Лапароскопія безперечно менш ризикована, це мінімально інвазивна процедура. Процедура залежатиме від типу кісти та стану здоров'я пацієнтки – пояснює к.м.н. Павло Куць, з Клініки Bocian.
Лютеїнові кісти, які з'являються під час вагітності, слід видаляти хірургічним шляхом лише у разі ускладнень, наприклад, якщо вона перекручується або є ризик того, що вона може луснути. Якщо кіста невелика, хірургічне втручання не завжди потрібне, оскільки організм здатний абсорбувати невелику кількість рідини. Однак іноді кіста може бути занадто великою і може пошкодити тканини яєчника. Якщо відбулося пошкодження тканини яєчника, може знадобитися видалення яєчника. Якщо другий яєчник працює належним чином, фертильність жінки зберігається.
На жаль, немає способів запобігти утворенню кіст. Регулярні огляди та відповідне лікування таких захворювань, як СПКЯ або ендометріоз, є кращим способом своєчасного виявлення кіст.
Під час вагітності кісти найчастіше виявляються під час УЗД. Як правило, вони не загрожують правильному розвитку плода, але їх слід контролювати на випадок ризику розриву чи перекручування. Такі аномалії можуть призвести до передчасних пологів або викидня. Схильність до утворення кісти не є спадковою, але фактори, що її викликають, наприклад, гормональні порушення, часто передаються з покоління до покоління.
