Коротко Забір яйцеклітин завершує процес гормональної стимуляції, що проводиться в межах процедури екстракорпорального запліднення. Процедура триває лише кільканадцять хвилин і проводиться під короткочасною загальною анестезією. Після процедури пацієнтка ще деякий час відпочиває в клініці під пильним наглядом медичного персоналу.
Коли лікар, який контролює стимуляцію яєчників, визначає, що фолікули досягли відповідного розміру, він приймає рішення завершити стимуляцію.
Після цього пацієнтка отримує ін’єкцію, що містить хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) або агоніст ГнРГ, яка призводить до остаточного дозрівання яйцеклітин. Приблизно через 36 годин після ін’єкції проводиться забір яйцеклітин. – Забір яйцеклітин має відбутися у відповідний момент, коли яйцеклітини досягли належного ступеня зрілості, але ще до того, як граафові фолікули розірвуться і вивільнять ооцити, тобто яйцеклітини. Під час забору яйцеклітин ми отримуємо з цих фолікулів рідину, що містить яйцеклітини, – пояснює Олаф Ліндерт, доктор медичних наук, фахівець із лікування безпліддя в Klinika Bocian у Катовіце.
Що стосується підготовки до процедури, важливо, щоб пацієнтка була натще у зв’язку з анестезією, яку їй буде проведено. Це означає, що протягом 6–8 годин перед забором яйцеклітин вона не повинна їсти або пити. Це обмеження також стосується жування гумки та куріння сигарет. Пацієнтка повинна прибути до клініки приблизно за 30 хвилин до запланованої процедури. Вона повинна взяти із собою нічну сорочку та капці, а також зняти прикраси з рук. Варто також взяти із собою легку закуску або бутерброд, який можна буде з’їсти після процедури.
Зв'яжіться з нашим фахівцем
Після прибуття до клініки пацієнтку реєструють і направляють до приміщення, де вона може переодягнутися в сорочку. Потім вона переходить до процедурної кімнати, де анестезіолог проводить із нею медичне опитування. Сама процедура забору яйцеклітин проводиться на гінекологічному кріслі, триває кільканадцять хвилин, а перед її початком пацієнтку готують до анестезії, після чого проводяться наступні етапи процедури.
Коли пацієнтка вже добре себе почуває, проводиться консультація, під час якої лікар повідомляє їй про кількість отриманих ооцитів, а також визначається остаточна кількість яйцеклітин, які будуть запліднені. Також обговорюється прийом лікарських препаратів перед наступним етапом екстракорпорального запліднення, а саме перенесенням ембріонів у матку. Пацієнтка повинна пам’ятати, що після забору яйцеклітин їй не можна керувати автомобілем. Також рекомендується, щоб дорогою додому її супроводжувала інша особа.
Під час забору яйцеклітин зазвичай отримують від кількох до кільканадцяти яйцеклітин. –
Отримана фолікулярна рідина негайно передається до лабораторії, де ембріолог ретельно оцінює якість і зрілість отриманих яйцеклітин, тобто стадію їхнього розвитку. Для екстракорпорального запліднення відбирають найкращі з них. Якщо під час процедури екстракорпорального запліднення використовуються не всі яйцеклітини, їх також можна заморозити та зберегти на майбутнє.
Того самого дня, коли пацієнтці проводять забір яйцеклітин, її партнера просять здати зразок сперми, щоб сперматозоїди можна було підготувати до екстракорпорального запліднення. Також існує можливість заздалегідь здати сперму партнера на зберігання в клініці. У такому разі сперматозоїди піддаються кріоконсервації та розморожуються тоді, коли можна буде провести запліднення.
Оскільки забір яйцеклітин проводиться під загальною анестезією, пацієнтка не відчуває болю під час процедури. Однак після забору яйцеклітин протягом певного часу можуть виникати деякі симптоми. До найпоширеніших належать:
У разі значного посилення болю або кровотечі пацієнтка повинна звернутися до свого лікаря або до Klinika Bocian.
